<< Главная страница

ЗенIтка



Категории Остап Вишня ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Сидить дiд Свирид на колодках. Сидить, стружить верболозину. — Як дiла, дiдусю? Драстуйте! — Драсiгуйте! Дiла? Дiла — нiчого! Дiла, як кажуть оцi песиголовцi, — гут! — I по — нiмецькому, дiдусю, навчились? — Атож. У соприкосновенiï з ворогом був, — от i навчився. Дiдусь розповiдає, що од нього троє ворогiв загинуло. Ось як це було. Фашисти пiдходили до села, де залишилося лише кiлька старих бабiв, а дiд Свирид був за рiчкою у партизанах. Вiн варив ïм Ïсти, кози пас. Одного разу дiд пiшов подивитись, що там фашисти роблять у нього в хатi. Човном перебрався через рiчку i висадився десантом у себе ж таки в березi, замаскувався i сидю, в хатi, бачу, свiтло горить, гомонять, чую, дехто спiвати зривається. Дiд Свирид вирiшив почекати, поки вороги заснуть. Аж ось на Ґанок вийшло троє: двоє фашистiв, а третiй — Панько Нужник — староста, батько його колись крамничку в селi держав. Усi троє пiшли у хлiв спати на сiнi, бо в хатi було душно. Дiд почув, що вони вже заснули, стали хропiти, узяв вила — трiйчата i почав бити фашистiв. Вони кричать: — Вас iст дас? А Нужник: — О рятуйте! Хтось iз землi з зенiтки б'є! Дiд подумав: Ага, ...сукини ви сини, уже моï вила вам за зенiтку здаються, почекайте, ще не те буде. Зробивши свою справу, дiд знову перебрався на другий берiег. Пiзнiше чув, що фашисти i староста за три днi померли. Дiд Свирид Не пам'ятав, скiльки йому рокiв: сiмдесят дев'ять чи вiсiмдесят дев'ять. Тепло й з гумором згадував свою бабу Лукерку, яка б сама на дивiзiю з рогачем пiшла. Вiд самого тiльки голосу Лукерки дiд мiг впустити сокиру з рук. Як на теперiшню технiку, так чиста тобi катюша. Я з нею так напрактикувався, що нiяка вiйна менi анi пiд шапку. Наступати на Лукерку, щоправда, я не наступав, бiльше одбивав атаки, а воюватися доводилось мало не щодня. Якось дiд Свирид iз кумом добре випили. Аж тут повернулись iз церкви Лукерка. — Держись, — кажу, — куме, битва буде! Якщо поодинцi, будемо битi. Давай згуртуємось у вiйськове соєдiнєнiє, бо iнакше — розгром. Перемеле живу силу й технiку! Але дiд з кумом припустилися тактичноï помилки — не поховали рогачiв. Лукерка схопилася за рогача — i на них, а вони вiдiйшли на заранi пiдготованi позицiï — в погрiбник. Сидiли там, в окруженiï, аж поки кум не вирiшив прориватися до своєï Христi на пироги. Кум перехрестився, рвонув i таки пробився в розположенiє своєï Христi. А дiд Свирид просидiв у погрiбнику аж до вечора, поки Лукерка не сказала, щоб iшов ïсти галушки, бо зовсiм охляне. Бойова булгi покiйниця! Одного разу Лукерка тiснила обох аж до водяного рубежа, до рiчки. А вони, не вмiючи плавати, стояли так, щоб рогачем не дiстало. Лукерка й каже: — Мокнете?! Мокнiть, iродовi душi, я з вас конопель натiпаю! Тому пiсля такоï практики дiд вже нiчого не боявся. Шкодував тiльки, що кума немає. Той i льотчиком хорошим був. Якось полiзли дiд iз кумом трусити кислицi. Трусять, а Лукерка збирає. Вирiшили чоловiки перекурити, аж тут Лукерка як гримне на них: — Знову за люльки! Обидва як стiй з кислицi у пiке. Кум приземлився, щоправда скапотував, а Свирид з пiке — в штопор, iз штопора не вийшов i, протаранивши Лукерцi спiдницю, врiзався в землю. За пiвгодини тiльки очунявся, клiпнув очима, дивлюсь: лiворуч стоïть кум, аварiю зачухує, праворуч Лукерка з цеберкою води. Ворухнувсь — рулi повороту нi в руках, нi в ногах не дей-ствують, кабiна й увесь фюзеляж мокрi — мокрiсiнькi... Врятувала Свирида жiнчина спiдниця: якби не вона, угруз би був у землю по самiсiнький руль глибини. А Лукерка ще й глузує з них: Ех, льотчики, — каже, — молодчики! Коли прийшли своï, дiд демобiлiзувався. Став робити пищики дiтям у дитячий садок i виглядати колгоспну череду з евакуацiï. Треба випасати, треба вiдбудовувати, — сказав дiд i дуже жалкував за кумом. Вiн запитав спiврозмовникiв: — Хочете, може, зенiтку мою побачити? Ось вона! I погладив нiжно дiд Свирид своï вила — трiйчата...

Метки ЛIТЕРАТУРА 1900-1930 РОКIВ, ЗЕНIТКА, ОСТАП ВИШНЯ, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
ЗенIтка


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация